креслити

КРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, недок.

1. що. Проводити риси, лінії (на папері, землі і т. ін.).

Калашник .. креслив щось на снігу гострим залізним зубком великих вил (Г. Епік);

Я сідав біля річки й починав креслити на вогкому піску вербовим прутиком химерні фігури (Валерій Шевчук);

Креслить [він] руками в повітрі здоровенне коло (С. Андрухович);

* Образно. Німецькі ракети креслили небо (Ю. Яновський);

Сокіл креслить блакить (І. Нехода).

2. що і без прям. дод. Робити, виготовляти креслення (у 2 знач.), схему і т. ін.

За столиком машиніст .. креслить рисунок вагона (Яків Баш);

Підполковник креслить на класній дошці крейдою план (Б. Антоненко-Давидович);

– Я таки навчу вас креслити, зроблю своєю помічницею (Л. Дмитерко);

Два дні я місця собі не знаходив. Спробував креслити діаграми .. і переплутав цифри (Я. Гримайло);

Замикався [Григір] в своїй кімнаті, читав, креслив схеми, щось писав (О. Бердник);

– Я не вмію креслити, не можу працювати граблями чи лопатою, не знаю математики, – казала вона (І. Роздобудько).

3. що, перен. Те саме, що наміча́ти 2; накреслювати (у 2 знач.).

Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський в віщій глухоті!.. (М. Рильський);

Вони [гідрологи] найперші креслять Новим річкам маршрут (Яків Баш).

4. що і без прям. дод., рідко Те саме, що закре́слювати; перекреслювати.

Таке настирливе безсоння І невідступний слів прибій .. Встав. Закурив. Писав і креслив (М. Рильський).