кретинка

КРЕТИ́НКА, и, ж., лайл.

Жін. до крети́н 2.

Позіхаючи, попиваю мінералку і дивуюся: деколи Мишка може стати повною кретинкою, починає втомлювати і дратувати, а деколи слухаєш – очі хочуть повискакувати з орбіт – настільки переконливо сперечається і доводить власну думку (А. Дністровий);

“Я – дурепа! Закохана кретинка!” – сказала собі Марта (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кретинка — крети́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кретинка — -и. Жін. до кретин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кретинка — КРЕТИ́НКА, и, ж. Жін. до крети́н. Словник української мови в 11 томах