1. Словник української мови у 20 томах

кретинізм

КРЕТИНІ́ЗМ, у, ч.

1. Хвороба, спричинена порушенням діяльності щитоподібної залози, яка проявляється в різко вираженій фізичній і розумовій недорозвиненості.

Кретинізм характеризується уповільненням росту, відставанням у розумовому і фізичному розвитку (карликовим зростом, короткими кінцівками, широко розставленими очима, напіввідкритим ротом) (з наук.-попул. літ.).

2. розм., перен. Тупоумство, розумова обмеженість.

Маразм. Кретинізм. Київ кишить фіктивними шлюбами і розлученнями (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кретинізм — кретині́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кретинізм — -у, ч. 1》 Хвороба, спричинена порушенням діяльності щитовидної залози; проявляється в різко вираженій фізичній і розумовій недорозвиненості. 2》 перен. Тупоумство, розумова обмеженість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кретинізм — кретині́зм (франц. cretinisme) захворювання людини, що характеризується природним слабоумством і затримкою фізичного розвитку внаслідок порушення функції щитовидної залози та головного мозку. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кретинізм — Кретині́зм, -му, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кретинізм — КРЕТИНІ́ЗМ, у, ч. 1. Хвороба, спричинена порушенням діяльності щитовидної залози; проявляється в різко вираженій фізичній і розумовій недорозвиненості. Словник української мови в 11 томах