1. Словник української мови у 20 томах

кречет

КРЕ́ЧЕТ, а, ч.

Великий хижий птах родини соколових із чорно-сизим оперенням, поширений в арктичній і субарктичній зонах Європи, Азії та Північної Америки.

Для полювання з ловчими птахами використовували яструбів, соколів і кречетів (В. Чемерис);

Глянув Тарас на небо, а по ньому вже лине низка кречетів (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя);

* Образно. Чого вартий половець без коня? Без коня він – що кречет без крил!.. (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кречет — кре́чет іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кречет — -а, ч. Великий хижий птах родини соколиних із чорно-сизим оперенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кречет — КРЕ́ЧЕТ, а, ч. Великий хижий птах родини соколиних із чорно-сизим оперенням. Глянув [Тарас] на небо, на ключ кречетів і махнув хусткою (Довж., І, 1958, 262); З денних хижаків у тундрі.. найбільш характерний.. кречет (Посібник з зоогеогр., 1956, 91). Словник української мови в 11 томах
  4. кречет — Кречет, -та м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс. Словник української мови Грінченка