1. Словник української мови у 20 томах

криволінійний

КРИВОЛІНІ́ЙНИЙ, а, е.

Який становить, утворює криву лінію.

На початку ХХ ст. на Близькому Сході найпоширенішим принципом у формуванні житлової забудови міст було проектування вузьких і криволінійних вулиць (з наук. літ.);

Арки та вікна можуть мати криволінійне зовнішнє обрамлення отвору (з наук.-попул. літ.);

Не можливо відобразити криволінійну поверхню Землі на плоскій карті без деформації (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криволінійний — криволіні́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. криволінійний — -а, -е, спец. Який становить криву лінію. || Утворюваний кривою лінією. Криволінійна поверхня. Криволінійний рух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. криволінійний — КРИВОЛІНІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Який становить криву лінію. Траєкторія руху тіла може бути прямолінійною і криволінійною (Курс фізики. І, 1957, 14); Основне призначення фрезерних верстатів —обробляти деталі з криволінійним контуром (Стол.-буд. Словник української мови в 11 томах