кривосуддя
КРИВОСУ́ДДЯ, я, с.
Несправедливий суд.
Рука об руку з ним [Люцієм] вона [Ізабелла] поринає в темних хвилях людського кривосуддя, людського горя й зіпсуття (І. Франко);
Видають себе [судді] за служителів Бога й справедливості, будучи насправді речниками диявола і кривосуддя (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me