кривосуддя

КРИВОСУ́ДДЯ, я, с.

Несправедливий суд.

Рука об руку з ним [Люцієм] вона [Ізабелла] поринає в темних хвилях людського кривосуддя, людського горя й зіпсуття (І. Франко);

Видають себе [судді] за служителів Бога й справедливості, будучи насправді речниками диявола і кривосуддя (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me