крижма
КРИ́ЖМА, и, ж., діал.
Крижмо.
[Мазепа:] Мотроно, в покої там візьми ти крижму (Л. Старицька-Черняхівська);
Присяжний громадський Янцьо Кшесінський кликав старого Федора Орфенюка в куми, бо сподівався багацької крижми (Марко Черемшина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me