1. Словник української мови у 20 томах

крикливо

КРИКЛИ́ВО.

Присл. до крикли́вий 3, 4.

– Оце, як бачиш, – крикливо почала Параска, – чортова лобурячка трохи не вбила Василя (Панас Мирний);

Повз них пройшла .. крикливо нафарбована дівчина (П. Панч);

Випасений лаявся, крикливо і вчіпливо: – Напхалися в вагон, ніде пройти! (В. Барка);

Як можна так галасувати, так некультурно, крикливо поводитись тоді, коли комусь, хто йде в тому самому гурті, так страшенно боляче (Ірина Вільде);

Жінки ходили крикливо вдягнені, вічно сердиті й набундючені (В. Багірова).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крикливо — крикли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. крикливо — Присл. до крикливий 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крикливо — КРИКЛИ́ВО. Присл. до крикли́вий 3, 4. — Оце, як бачиш, — крикливо почала Параска,— чортова лобурячка трохи не вбила Василя (Мирний, IV, 1955, 72); Повз них пройшла.. крикливо нафарбована дівчина (Панч, На калин. мості, 1965, 121). Словник української мови в 11 томах