1. Словник української мови у 20 томах

крилато

КРИЛА́ТО, присл.

1. У формі крил (у 1 знач.).

Насилу отченаш вибубню до стіни, де .. крилато під рушниками світав образ заступниці (Є. Пашковський);

Від силуету китайського [павільйону], від крилато вигнутих його дахів віє і сивою давниною і безжурною молодістю (І. Волошин);

* Образно. Стояли [смереки] тут з розширеними зеленими крилами та шпилями, зверненими догори, і шуміли... Спокійно і тужливо, хвилюючись і крилато (О. Кобилянська).

2. перен., поет. Натхненно, піднесено.

Вітер мандрів завжди приваблював Яновського, крилато вривався в його поезію і прозу (О. Гончар);

Маруханка танцює легко, сміливо, якось по-своєму крилато (В. Земляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крилато — крила́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. крилато — присл. 1》 У вигляді крил (у 1 знач.). 2》 перен., поет. Натхненно, піднесено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крилато — КРИЛА́ТО, присл. 1. У вигляді крил (у 1 знач.). Від силуету китайського [павільйону], від крилато вигнутих його дахів віє і сивою давниною і безжурною молодістю (Вол., Дні.., 1958, 29). 2. перен., поет. Натхненно, піднесено. Словник української мови в 11 томах