1. Словник української мови у 20 томах

криля

КРИЛЯ́, я́ти, с.

Зменш.-пестл. до крило́ 1.

– Івасик сидить звершечку та співа: “Гуси, гуси-лебедята! візьміть мене на крилята!” (І. Нечуй-Левицький);

Крилята задубiлi не здiйма [джміль] і тихо й тоскно дивиться на мене (І. Драч);

* Образно. Розправляє вона [душа] свої спраглі польоту крилята (І. Нижник);

* У порівн. Темні вії дівчини затріпотіли, потім знялися вгору, як пташині крилята (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криля — криля́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. криля — -яти, с. Зменш.-пестл. до крило 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. криля — КРИЛЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. — Івасик сидить звершечку та співа: «Гуси, гуси-лебедята! візьміть мене на крилята!» (Н.-Лев., III, 1956, 202). Словник української мови в 11 томах