кримка
КРИ́МКА, и, ж.
1. заст. Сіль, яку добували в Криму.
Несли [посли Енея] .. Пиріг завдовжки із аршин, І солі кримки (І. Котляревський);
Не важко було по селах розвозити кримку і продавати панам кав'яр (М. Стельмах);
З Криму чумаки возили дрібну сіль – кримку, випарену з соляної ропи (із журн.).
2. розм. Назва сортів деяких культурних рослин (пшениця, яблуня і т. ін.).
[Копач:] Повидумували: ячмінь-голак, а він родить не так; озимий – ріпак, а сівач – дурак; пшениця – кримка, а в штанях дірка (І. Карпенко-Карий);
Хто ж міг сумніватися, що ці золотаві помаранчі й жовті з сухотними рум'янцями “кримки” призначені зникнути між двома правильними низками перлових зубів Палі Степанівни! (Б. Антоненко-Давидович);
З твоєї руки піде в ґрунт насіння сильне, зібране з кавуна відбірного, з “туману” чи “кримки” (О. Гончар);
Шульга спав, і йому снилися кавуни. Рябі херсонські, смугасті мелітопольські, білі сахарні довгасті кримки, полтавські “тумани” (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- кримка — кри́мка іменник жіночого роду кримська сіль арх. Орфографічний словник української мови
- кримка — -и, ж., діал. Кримська сіль, збирана на узбережжі Сивашу (Гнилого моря). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кримка — кри́мка каракуль (ст): Бабця були дуже неприємно вражені, коли Тато купив Мамі футро з кримки, про яке Бабця навіть не могли мріяти (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кримка — КРИ́МКА, и, ж., заст. Кримська сіль. Несли [посли Енея].. Пиріг завдовжки із аршин, І солі кримки (Котл., І, 1952, 172); Не важко було по селах розвозити кримку і продавати панам кав’яр (Стельмах, Хліб.., 1959, 55). Словник української мови в 11 томах
- кримка — Кри́мка, -ки ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пирії завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. 2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. Желех. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. Екатеринодаръ. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка