криміногенність

КРИМІНОГЕ́ННІСТЬ, ності, ж., юр.

Властивість за знач. криміноге́нний.

Безпека банків – одне з актуальних завдань банків у сучасних умовах підвищеної криміногенності в державі (з наук. літ.);

Від культури державної служби в управлінні різними сферами життєдіяльності залежить залучення до трудової діяльності населення та зменшення криміногенності в суспільстві (з навч. літ.);

Згідно з прадавнім і дуже хибним уявленням людської спільноти, будь-яка криміногенність виправляється відповідною та співмірною їй правоохоронною машинерією, двигуном якої є репресії, зокрема, фізичне насильство (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me