1. Словник української мови у 20 томах

кримінологія

КРИМІНОЛО́ГІЯ, ї, ж., юр.

Наукова дисципліна, що вивчає злочинність як соціальне явище та способи боротьби з нею.

Термін “кримінологія” увів 1879 року французький антрополог Поль Топінар; до цього часу використовували термін “кримінальна соціологія” (з наук. літ.);

Кримінальне право як наука є фундаментом для інших наук кримінального циклу – кримінології, судової психології, судової психіатрії, судової медицини, криміналістики тощо (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кримінологія — криміноло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кримінологія — -ї, ж. Наука, що вивчає злочинність, її причини, особу злочинця, а також розробляє заходи попередження злочинності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кримінологія — Злочинознавство Словник чужослів Павло Штепа
  4. кримінологія — криміноло́гія [від лат. crimen (criminis) – злочин і ...логія] наука, що вивчає злочинність як соціальне явище. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кримінологія — Наука, що займається дослідженням злочинності як соціального явища та особистостей злочинців, вивчає сприятливі для вчинення злочину обставини і шукає засобів боротьби зі злочинністю. Універсальний словник-енциклопедія
  6. кримінологія — КРИМІНОЛО́ГІЯ, ї, ж. Вчення про злочинність як соціальне явище. Словник української мови в 11 томах