1. Словник української мови у 20 томах

криниченька

КРИНИ́ЧЕНЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до крини́ця 1, 2.

Ой, у полі три криниченьки, Любив козак три дівчиноньки (з народної пісні);

А вже з тої криниченьки орли воду п'ють, а вже тую дівчиноньку до шлюбу ведуть (з народної пісні);

[Олексій:] Чи се ж тая криниченька, що голуб купався? Чи се ж тая дiвчинонька, що я женихався? (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Павло:] Рубленая криниченько, прийми моє тіло!.. (М. Кропивницький);

Рідна пустка. Цямрина. Цеберце. Півень, що питає куд-куди. Ось тобі цигарка натщесерце. Ось тобі криниченька води (П. Гірник);

* Образно. Впала зірка в чисту Криниченьку серпня (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криниченька — крини́ченька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. криниченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до криниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. криниченька — Крини́че́нька, -ньки, -ньці; -че́ньки, -че́ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. криниченька — КРИНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до крини́ця. [Павло:] Рубленая криниченько, прийми моє тіло!.. (Крон., II, 1958, 377); Ой, у полі три криниченьки, Любив козак три дівчиноньки (Укр.. лір. пісні, 1958, 211). Словник української мови в 11 томах
  5. криниченька — Криниченька, -ки ж. ум. отъ криниця. Словник української мови Грінченка