кристалоакустика
КРИСТАЛОАКУ́СТИКА, и, ж.
Розділ фізичної акустики, що вивчає закони поширення акустичних хвиль у кристалах і взаємодії хвиль із різними видами збуджень у кристалах.
У кристалоакустиці зазвичай використовують ультразвукові хвилі та хвилі гіперзвукового діапазону (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кристалоакустика — -и, ж. Розділ фізичної акустики, в якому вивчаються закони поширення акустичних хвиль у кристалах і взаємодія хвиль з різними видами збуджень у кристалах. Великий тлумачний словник сучасної мови