кристалоїд

КРИСТАЛО́ЇД, у, ч.

Речовина, здатна кристалізуватися й у розчиненому стані легко просочуватися через тваринні й рослинні мембрани клітин.

Багаті на колоїди коацервати були здатні до обміну речовинами з навколишнім середовищем і вибірково нагромаджували різні сполуки, особливо кристалоїди (з наук.-попул. літ.);

Препарати з хвоща польового утримують в сечі рівновагу між колоїдами та кристалоїдами і тим самим заважають утворенню сечових каменів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кристалоїд — кристало́їд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кристалоїд — -у, ч. Речовина, здатна кристалізуватися і в розчиненому стані легко просочуватися крізь тваринні й рослинні перетинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кристалоїд — КРИСТАЛО́ЇД, у, ч. Речовина, здатна кристалізуватися й у розчиненому стані легко просочуватися через тваринні й рослинні перетинки. Та сама речовина в одних розчинниках може проявляти себе як колоїд, а в інших — як кристалоїд (Заг. хімія, 1955, 456). Словник української мови в 11 томах