кристалізатор

КРИСТАЛІЗА́ТОР, а, ч.

Апарат для кристалізації хімічних сполук.

Один із процесів підвищення якості металів – плазмодуговий переплав у водоохолоджуваному кристалізаторі (з наук. літ.);

Випробувано технологію індукційної плавки в секційному кристалізаторі губчастого титану з підвищеним умістом хлору (з наук.-техн. літ.);

Дивуєшся, наскільки оперативно фахівці виготовили дослідний кристалізатор, піддон та інше обладнання (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me