критикований

КРИТИКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до критикува́ти.

Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую [в поемі “Гайдамаки”] так, як чув од старих людей; надрукованого і критикованого нічого не читав, бо, здається, і нема нічого (Т. Шевченко);

Серед імпресіоністів відомий Едвард Мане, найбільше критикований не так за його революційну малярську техніку, як за вибір сюжетів (з наук.-попул. літ.);

// критико́вано, безос. пред.

Марусяк не мав уже жодного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність, і критиковано різко, немилостиво (Г. Хоткевич);

Матері сказав, що нещодавно критиковано одного значного письменника за те, що той любить своє, народ свій і землю свою, а він, Грицько, похвалив книжку того письменника (Ю. Мушкетик);

// у знач. ім. критико́ваний, ного, ч. Той, кого критикують.

Якщо втоптати критикованого в багнюку, силою натерти йому пекучим хроном під носом, то хіба він коли-небудь стане доброзичливцем щодо своїх критиків? (О. Бердник).