крихітність
КРИ́ХІТНІСТЬ, ності, ж.
Власт. за знач. кри́хітний.
Потім, вже через багато років, син зрозумів, що немає нічого принизливого у відчутті власної малості, крихітності й навіть слабкості (О. Тесленко);
Можливо, причина такої асоціації [з країною ельфів] крилася в крихітності, неправдоподібній охайності, ніби випрасуваності німецьких селищ (Н. Сняданко);
Сучасна електронна фізика встановила, що атомні ядра, незважаючи на їх важкоуявлювану крихітність, є також складними тілами (з наук.-попул. літ.);
Прогулюючись коридорами театру, важко не помітити крихітність його приміщення (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me