кришечка

КРИ́ШЕЧКА¹, и, ж.

Зменш. до кри́шка¹.

Що за чудесна була [люлька]! Корінькова, з кришечкою і з мідним ланцюжком (Г. Квітка-Основ'яненко);

У мене чайник закляк у руках, – а кришечка у йому тілько дзень-дзень! (Панас Мирний);

Дістав годинник, куплений йому Михайлом, незграбно клацнув кришечкою (Василь Шевчук);

Роман аж уперед хитнувся, але під кришечкою виявилась ще одна кришечка з металевою петелькою (В. Чемерис);

Люда знову пiдхопилась, залила заварку окропом, закрила кришечкою (А. Кокотюха);

Відкрив кришечку [телефона], витягнув чіп і кинув його у пластикове смітникове відерце (І. Роздобудько).

КРИ́ШЕЧКА², и, ж.

Зменш. до кри́шка² 1.

[Єфросина:] Наша мадам їла .. всього по кришечці (І. Нечуй-Левицький);

Він приніс із кухоньки майстерно вирізьблену з дерева хлібницю і обережно, щоб не впустити жодної кришечки, почав краяти хліб (М. Олійник);

Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля, і хоть би кришечку перемінився Черевань (П. Куліш);

Посиділа ще кришечку, а далі й пішла собі стиха (Ганна Барвінок).

КРИ́ШЕЧКА³, и, ж.

Те саме, що кри́хітка 2.

– Не говори менi сього, Маню! I не думай об сiм, моя кришечко! (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Назар:] Себе нехай проклинає... Ти змерзла, моя кришечко? Візьми мою кирею (Т. Шевченко);

Їй жаль було своєї єдиної донечки, кришечки, що так утомилась цілоденною працею в полі... (Т. Бордуляк).