криївка

КРИЇ́ВКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що за́хисток; схованка.

– Якщо заховається хто у криївках, то я не побачу його? – говорить Господь (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Схиблений удар – і життю борця грозила велика небезпека, коли [б] йому не вдалось .. сховатись у безпечну криївку і добути меча (І. Франко);

З галасом .. та свистом вони [діти] повискакували з своїх криївок і обпали Параскіцу (М. Коцюбинський);

Виходили з криївок люди, дивувалися, проте, втішалися тим, що є захист, що вже не треба боятися (О. Бердник);

У ніч зі суботи на неділю зайнялася копиця з сіном, від якої вогонь перекинувся на дерев'яну криївку для пастухів (Любко Дереш);

// Місце таємного зберігання чогось або перебування когось; потайник, сховок.

Вислідив я ту криївку, Де мій батько скарб сховав (І. Франко);

Вилазили [гультяї] зi своїх криївок, збиралися у великi купи i з темряви нiчної виходили на свiтло дня (Б. Лепкий);

Хлопці .. готувалися якнайшвидше повзти до своєї постійної криївки: німецького складу (Ю. Яновський);

Коли плита впала, грабіжники ахнули – перед ними була криївка, повна золотих речей (В. Чемерис).

2. іст. Військово-оборонна та господарська споруда Української Повстанської Армії, розташована під землею.

Усі вони [військові], переховуючись по бункерах та криївках, давно відвикли від десертових [десертних] трунків (Ю. Винничук);

Так я дізнався: криївками називаються підземні бункери, облаштовані та старанно замасковані в лісах. Там ховаються бандерівці (А. Кокотюха);

Йшов 1950 рік. Але ані систематичні облави, ані хитромудрі засідки на жодну Іванову криївку не виводили (М. Матіос);

Петро вийшов зо свої криївки, і лиш ступив у хату, зразу на другий день забрили (І. Андрусяк);

Бойчук знову поліз до криївки і витяг на поверхню декілька дерев'яних ящиків, два автомати, великий моток шнура (Д. Білий).