кровавиця
КРОВА́ВИЦЯ, і, ж., заст.
Кривавиця.
[Андрій:] Я не крадене продаю, а свій піт, свою кровавицю! (М. Кропивницький);
– Моє добро! Моя кровавиця! І вже нетрудний засів, і вже панує, розкошує! І сміється з дурного гуцула, що так легко дав себе одурити (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровавиця — крова́виця іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- кровавиця — -і, ж., заст. Кривавиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровавиця — крова́ви́ця мед. незгортання крові; гемофілія (ст): Кровавиця є хоробою цілого тіла, коли-то навіть найменше скалічене викликає надмірний уплив крови або коли кров виступає підскірно навіть без скаліченя і удару. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кровавиця — КРОВА́ВИЦЯ, і, ж., заст. Кривавиця. [Андрій:] Я не крадене продаю, а свій піт, свою кровавицю! (Кроп., І, 1958, 457). Словник української мови в 11 томах