кровопивець

КРОВОПИ́ВЕЦЬ, вця, ч., зневажл.

Те саме, що кровоже́р.

[В'язень-лицар:] Тиран мій зблід би, він почув би вирок, народний вирок: ганьба кровопивцям! (Леся Українка);

Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти .. всяких .. п'явок і кровопивців (В. Еллан-Блакитний);

Хочу лише сказати, що ви і тисячі вам подібних є нічим іншим, як сліпою зброєю в руках тих могутніх кровопивців, які сидять на позолочених тронах (М. Сиротюк);

– А то, – відказала кволо господиня, – що позбулися турбаївці кровопивців, а тепер до села не пускають ні суддю, ні поліцмейстера (Р. Іваничук);

Хто ті кровопивці, котрі висмоктали з моєї землі її первісну і стародавню радість? (С. Процюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кровопивець — кровопи́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кровопивець — Вампір, п'явка, КРОВОЖЕР, кровопій, г. вамп. Словник синонімів Караванського
  3. кровопивець — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. кровопивець — -вця, ч., зневажл. Те саме, що кровожер; гнобитель, тиран. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кровопивець — ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬ розм., КРОВОПИ́ВЦЯ розм., КРОВОЖЕ́Р розм., СПРУТ розм., ПАРАЗИ́Т розм., П'Я́ВКА розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ШКУРОДЕ́Р розм., ШКУРОЛУ́П розм., ЖИВОЇ́Д розм. Словник синонімів української мови
  6. кровопивець — Кровопи́вець, -пи́вця, -вцеві, -пи́вцю! і кровопи́вця, -вці, -вцею, вче! -пи́вці, -вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кровопивець — КРОВОПИВЕЦЬ, вця, ч., зневажл. Те саме, що кровоже́р; гнобитель, тиран. [В’язень-лицар:] Тиран мій зблід би, він почув би вирок..: ганьба кровопивцям! (Л. Укр., II, 1951, 186); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п’явок і кровопивців (Еллан, II, 1958, 225). Словник української мови в 11 томах
  8. кровопивець — Кровопивець, -вця м. Кровопійца. Становий і волосний кровопивці усі. От і наш кровопивець незгірший. Канев. у. Словник української мови Грінченка