кровопостачання

КРОВОПОСТАЧА́ННЯ, я, с.

Постачання кров'ю органів і тканин, яке забезпечується функціонуванням кровоносної системи.

Він [академік] пояснив, що при такому захворюванні судини в мозку звужуються більше, ніж при звичйній мігрені. Порушується кровопостачання мозку (І. Росоховатський);

Емболія часто зумовлює закупорку судини з подальшим порушенням місцевого кровопостачання (з наук. літ.);

Надмірна маса тіла спричиняє порушення кровопостачання кінцівок (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кровопостачання — кровопостача́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кровопостачання — -а, с. Надходження крові в орган або частину тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови