кроквяний
КРОКВЯНИ́Й, а́, е́.
Прикм. до кро́ква.
Найхарактернішим типом сільської церкви була невелика видовжена будівля з кроквяним дахом і циркульною, рідше еліпсоподібною апсидою (з наук. літ.);
З кінця XIX століття значного поширення та популярності серед населення набули чотирьохскатні кроквяні дахи (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me