1. Словник української мови у 20 томах

крокуючий

КРОКУ́ЮЧИЙ, а, е, техн.

Який пересувається, послідовно переставляючи опорні частини в напрямку руху (про машини та механізми).

Крокуючий всюдихід може мати дві або більше пересувних ніг-опор (з наук.-техн. літ.);

Довго дививсь Кравчина на роботу крокуючого екскаватора (О. Довженко);

Аж ген клубочаться димки – то вже починають працювати відновлені заводи. А онде – в ґрунт врізаються ковші крокуючих екскаваторів (М. Дашкієв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крокуючий — кроку́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крокуючий — -а, -е. Який пересувається, послідовно переставляючи опорні частини в напрямі руху (про машини та механізми). Крокуючий екскаватор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крокуючий — КРОКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який пересувається, послідовно переставляючи опорні частини в напрямі руху (про машини та механізми). Гуртківці.. закінчували модель крокуючого екскаватора (Донч., V, 1957, 365). Словник української мови в 11 томах