1. Словник української мови у 20 томах

кроківка

КРО́КІВКА, и, ж.

1. Зменш. до кро́ква.

Кілька порохнавих, напівперегнилих дилин, опертих в кроківки, стриміло вгору, творять яку-таку охорону від непогоди (І. Франко);

* У порівн. На кожну літеру шукає він порівняння. То як кроківка з низькою бантою. То гачок... (У. Самчук).

2. розм. З'єднані поперечною жердиною під певним кутом дві дерев'яні планки для вимірювання земельних ділянок; косинець (у 2 знач.).

– Я шепну Тимофію Горицвіту, щоб наміряв тобі з пару лишніх кроковок [землі] (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кроківка — кро́ківка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кроківка — -и, ж. 1》 Зменш. до кроква. 2》 розм. З'єднані поперечною жердиною під певним кутом дві дерев'яні планки для вимірювання земельних ділянок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кроківка — КРО́КІВКА, и, ж. 1. Зменш. до кро́ква. 2. розм. З’єднані поперечною жердиною під певним кутом дві дерев’яні планки для вимірювання земельних ділянок. Словник української мови в 11 томах
  4. кроківка — Кроківка, -ки ж. ум. отъ кро́ква. Словник української мови Грінченка