1. Словник української мови у 20 томах

кронистий

КРОНИ́СТИЙ, а, е.

Який має велику крону (див. кро́на¹).

Густі кронисті шовковиці гублять на землю червоні, аж чорні, ягоди (І. Цюпа);

* Образно. Людської дружби кронисте гілля, як піснями, перевите (М. Сингаївський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кронистий — крони́стий прикметник від: кро́на — верхня частина дерева Орфографічний словник української мови
  2. кронистий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. кронистий — -а, -е. Який має велику крону. Крониста липа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кронистий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
  5. кронистий — КРОНИ́СТИЙ, а, е. Який має велику крону. Крониста липа. Словник української мови в 11 томах