кропіння
КРОПІ́ННЯ, я, с.
Те саме, що кро́плення.
У п'янких пахощах меліси, м'яти, чебрецю та щойно розквітлої липи з нетерпінням чекають віряни кропіння клечання (із журн.);
Для кропіння батюшка використовував кропило із духмяних трав, тому й свята вода завжди пахла чебрецем і м'ятою (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me