1. Словник української мови у 20 томах

кругловидий

КРУГЛОВИ́ДИЙ, а, е.

Те саме, що круглоли́ций.

Іван Тупотун був чоловік середніх літ.., рум'яний, кругловидий (Ганна Барвінок);

– А ви чого прийшли так пізно? – обертає [молодиця] до нас кругловиде з кирпатеньким носиком обличчя (Є. Доломан);

На воротах стоїть Матейків син, товстий, кругловидий Карпо (К. Гриб);

Судячи з виразу кругловидої фізіономії, Карло Іванович належав до тих милих добряків, які поступаються місцем у трамваї чи тролейбусі навіть молодшим за себе (О. Чорногуз);

Я аж зрадів, коли дізнався, і вже був певен, що серед тих царів ми обов'язково відшукаємо свого кругловидого, з лисиною (В. Нестайко);

* Образно. Ясна світовая зірка – височенько; Гасне кругловидий блідий місяченько (І. Манжура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кругловидий — круглови́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кругловидий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  3. кругловидий — -а, -е. Який має кругле обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кругловидий — КРУГЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має кругле обличчя. Іван Тупотун був чоловік середніх літ.., рум’яний, кругловидий (Барв., Опов.., 1902, 304); Худенький гостроносий хлопець нашіптував щось.. у саме вухо кругловидій, пишнощокій дівчині (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах