кругліти
КРУГЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати круглим (у 1 знач.), округлим.
Блажій узяв нове кружальце й вирішив виточити з нього салотовку. Рука скучила за роботою і вправно тримала різець, берестовий цурпалок поволі круглів і починав блищати рівними пасмугами – поясок по пояска, різочка до різочки (І. Білик).
2. тільки 3 ос. Виднітися, виділятися (у 2 знач.) своєю круглою (у 1 знач.), округлою формою.
Прорізався промінь і даль розпечатав: кругліють на пагорбі сірі ягнята (П. Мовчан);
Присвітлена придощеним сонечком, скіфська могила й сама кругліла на баштані, як незнайдена в бур'янах диня-дубівка... (М. Вінграновський);
Він проспав схід сонця, коли встав, воно вже кругліло височенько над лісом по той бік річки (Ю. Мушкетик);
З-над сукні кругліли повнющі перса, тонка талія переходила у круті стегна (Ю. Винничук).
Значення в інших словниках
- кругліти — круглі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кругліти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати округлим (у 1 знач.), круглястим. 2》 тільки 3 ос. Виднітися (про щось округле, кільцеподібне). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кругліти — КРУГЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати округлим (у 1 знач.), круглястим. 2. тільки 3 ос. Виднітися (про щось округле, кільцеподібне). Де.. Словник української мови в 11 томах
- кругліти — Кругліти, -лію, -єш гл. Дѣлаться болѣе круглымъ, округляться. Желех. Словник української мови Грінченка