круп

КРУП¹, а, ч., розм.

Те саме, що кри́жі 2.

Жанна відпустила віжки і періщила коней по крупах (Ю. Смолич);

Чоловіки обступають коня, вкоськують, мацають за ноги, заглядають у зуби, сіпають за гриву, гладять по шиї, по боках, плещуть долонями по крупові (Григорій Тютюнник);

Гніда кобилка прищулила вуха, завертіла крупом, присідаючи й поп'ячуючись на місці (Б. Харчук);

Вигнувши дугою спину, лоскотав [Олексій] обличчя буйною гривою, навис над крупом коня широкими плечима, наче крила розгорнув (М. Малиновська);

Кінь тільки дрібно тремтів – і аж наче хрипів. Ран було чимало: і на спині, і на крупові, і на грудях, і на задніх ногах (Ю. Логвин).

КРУП², у, ч., мед.

Гостре запалення гортані й трахеї, що супроводжується спазмами горла та утрудненим диханням.

– Нещастя в неї, – єдина дочка вмирає від крупу (Іван Ле);

Круп можуть викликати бактерії та віруси, які проникають в епітелій глотки, гортані та інших дихальних шляхів і спричиняють їх запалення (з наук.-попул. літ.);

У народній медицині плоди малини вживають при грипі, крупі, простуді, хронічному ревматизмі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круп — круп 1 іменник чоловічого роду крижі — у коня рідко круп 2 іменник чоловічого роду хвороба Орфографічний словник української мови
  2. круп — I -у, ч. 1》 мед. Гостре запалення гортані й трахеї, що супроводжується спазмами горла та утрудненим диханням. 2》 Задня частина тулуба коня. II -а, ч., розм., рідко. Те саме, що крижі 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. круп — 1. (анатом.) зад, задок, крижі 2. (мед.) горлянкозапал, див. лярінгіт Словник чужослів Павло Штепа
  4. круп — (англ. croup) 1. Гостре запалення у людини й тварин гортані й трахеї з набряком слизової оболонки. Найчастіше виникає при грипі, кору, дифтерії. 2. Задня частина тулуба коня. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. круп — КРИ́ЖІ (задня частина тулуба тварини — перев. коня), ОЗА́ДДЯ розм., КРУП розм. Часом зайве відерце вівса сипнеш у жолоб. І коні виблискують крижами, як линки (В. Кучер); Потемнілі, намоклі крупи коней рівно й ритмічно здригалися, струшуючи ремінну збрую у срібних бляшках (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
  6. круп — КРУП¹, а, ч., розм., рідко. Те саме, що кри́жі 2. Жанна відпустила віжки і періщила коней по крупах (Смолич, Світанок.., 1953, 406). КРУП², у, ч., мед. Гостре запалення гортані й трахеї, що супроводжується спазмами горла та утрудненим диханням. Словник української мови в 11 томах