1. Словник української мови у 20 томах

крутильник

КРУТИ́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який працює на скручуванні волокон, пряжі, дроту і т. ін.

Крутильник повинен знати влаштування пристосувань для крутіння пряжі, прийоми роботи на них, номінальну щільність пряжі (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутильник — крути́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. крутильник — -а, ч. Робітник, який працює на скручуванні волокон, пряжі, дроту тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крутильник — КРУТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який працює на скручуванні волокон, пряжі, дроту тощо. Словник української мови в 11 томах