1. Словник української мови у 20 томах

крутливий

КРУТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який крутиться, швидко переміщується.

Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде (Біблія. Пер. І. Огієнка);

// Дуже, занадто рухливий, метушливий; непосидючий, вертлявий.

Він сидів отам, У барвнім колі повнотілих дам, Ланів півсонних, паничів крутливих Та панночок .. примхливих (М. Рильський);

Ще в березні прилетів омелюх, великий, крутливий чорно-сивий птах (А. Турчинська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутливий — крутли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крутливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. крутливий — -а, -е. Дуже, занадто рухливий, метушливий; непосидючий, вертлявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутливий — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. крутливий — КРУТЛИ́ВИЙ, а, е. Дуже, занадто рухливий, метушливий; непосидючий, вертлявий. Він сидів отам, У барвнім колі повнотілих дам, Ланів півсонних, паничів крутливих Та панночок.. Словник української мови в 11 томах