крутогорий

КРУТОГО́РИЙ, а, е, поет.

Який має стрімкі схили, береги (про річку).

І тут .. невесело було, Та все-таки якось жилось. Принаймні вкупі сумували, Згадавши той веселий край, І Дніпр той дужий, крутогорий (Т. Шевченко);

// Із стрімкими горами (про місцевість).

Коли прийшла ти до землі Молоської, Додони недалеко крутогорої, Де храм пророчий Зевса Феспротійського, Там – диво невимовне! – віщим шелестом Дуби пророчі мовили без загадок, Що ти дружина славна будеш Зевсові (Борис Тен, пер. з тв. Есхіла).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутогорий — крутого́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крутогорий — -а, -е, поет. Який має стрімкі схили, береги (про річку). || Зі стрімкими горами (про місцевість). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крутогорий — КРУТОБЕРЕ́ГИЙ (про річку — з крутими берегами), КРУТОБЕРЕ́ЖНИЙ, КРУТОГО́РИЙ. І благав би я о смерті... Так ти, і Украйна, і Дніпро крутоберегий, І надія, брате, Не даєте мені Бога О смерті благати (Т. Словник синонімів української мови
  4. крутогорий — КРУТОГО́РИЙ, а, е, поет. Який має .стрімкі схили, береги (про річку). І тут.. невесело було. Та все-таки якось жилось. Принаймні вкупі сумували. Згадавши той веселий край, І Дніпр той дужий, крутогорий (Шевч., II, 1963, 240); // Із стрімкими горами (про місцевість). Словник української мови в 11 томах
  5. крутогорий — Крутого́рий, -а, -е Съ обрывистыми горами. Дніпр той дужий крутогорий. Шевч. 562. Словник української мови Грінченка