1. Словник української мови у 20 томах

крутосхил

КРУТОСХИ́Л, у, ч.

Крутий, стрімкий схил гори, берега і т. ін.

Вузька дорога потяглася вгору між глинястими крутосхилами, вкритими чагарником (О. Гончар);

За пагорбом – неширока долина, її протилежний бік переходить у крутосхил (Є. Доломан);

Ще довго дивився [Сахно] на самотню постать Ліди, що повільно підіймалася на крутосхил (М. Руденко);

Я стрiмголов покотився крутосхилом i отямився в доверху наповненiй каламутною водою ямi (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутосхил — крутосхи́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крутосхил — -у, ч. Крутий, стрімкий схил гори, берега тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крутосхил — У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал. Словник синонімів української мови
  4. крутосхил — КРУТОСХИ́Л, у, ч. Крутий, стрімкий схил гори, берега тощо. Вузька дорога потяглася вгору між глинястими крутосхилами, вкритими чагарником (Гончар, І, 1954, 505); Ще довго дивився [Сахно] на самотню постать Ліди, що повільно підіймалася на крутосхил (Руд., Вітер.., 1953, 438). Словник української мови в 11 томах