крутояр

КРУТОЯ́Р, у, ч.

1. Глибокий яр, балка з крутими схилами.

Крутояром, ліском .. до самісінького Жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін);

Він зірвався цієї ночі по камінню в якийсь крутояр і пошкодив ногу (О. Гончар);

Дика стежина вела їх крутояром все нижче й нижче, до Ведмежої Долини (О. Бердник).

2. Те саме, що у́рвище; круча (у 1 знач.).

Як меч, блищав у тьмі чорних крутоярів Потік Дніпра (М. Бажан);

Вітер кине курай з крутояру І закрутить із пилом в полях (М. Руденко);

Над теракотовими дахами нависали сірі, порослі кущами крутояри (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутояр — крутоя́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крутояр — див. безодня; глибокий Словник синонімів Вусика
  3. крутояр — -у, ч. 1》 Глибокий яр, балка з крутими схилами. 2》 Крутий берег. 3》 рідко. Те саме, що урвище; круча (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутояр — У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал. Словник синонімів української мови
  5. крутояр — КРУТОЯ́Р, у, ч. 1. Глибокий яр, балка з крутими схилами. Він зірвався цієї ночі по камінню в якийсь крутояр і пошкодив ногу (Гончар, І, 1954, 113); Крутояром, ліском.. до самісінького Жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (Речм., Весн. Словник української мови в 11 томах