крутійка

КРУТІ́ЙКА, и, ж.

Жін. до круті́й 1, 2.

– Хіба .. в цієї порожньої крутійки є серце?! Хіба їй шкода чоловіка та дітей?! (З. Тулуб);

Дівчина ця – вередлива крутійка, яка сама не тямить, чого їй треба (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутійка — круті́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. крутійка — -и. Жін. до крутій 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крутійка — Круті́йка, -ки, -ці; -ті́йки, -ті́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. крутійка — КРУТІ́ЙКА, и, ж. Жін. до круті́й 1, 2. — Хіба.. в цієї порожньої крутійки в серце?! Хіба їй шкода чоловіка та дітей?! (Тулуб, Людолови, II, 1957, 14). Словник української мови в 11 томах