крутійка
КРУТІ́ЙКА, и, ж.
Жін. до круті́й 1, 2.
– Хіба .. в цієї порожньої крутійки є серце?! Хіба їй шкода чоловіка та дітей?! (З. Тулуб);
Дівчина ця – вередлива крутійка, яка сама не тямить, чого їй треба (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крутійка — круті́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- крутійка — -и. Жін. до крутій 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- крутійка — Круті́йка, -ки, -ці; -ті́йки, -ті́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крутійка — КРУТІ́ЙКА, и, ж. Жін. до круті́й 1, 2. — Хіба.. в цієї порожньої крутійки в серце?! Хіба їй шкода чоловіка та дітей?! (Тулуб, Людолови, II, 1957, 14). Словник української мови в 11 томах