крушина

КРУШИ́НА, и, ж.

1. Рослина (кущ або невеличке дерево) родини жостерових із темно-червоними ягідками.

Тут і там до землі придавлена крушина .. вродила безліч червоних ягід (О. Кобилянська);

Красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди (А. Шиян);

Хлопчик обережно петляв між кущами вільхи, крушини і заростями болотяної трави (М. Стельмах);

В Україні крушина росте повсюдно на узліссях і галявинах, по берегах водойм, серед чагарників, на болотах і вологих луках, дуже часто разом з вільхою (з наук.-попул. літ.).

2. збірн. Ягоди цієї рослини.

Ягоди крушини – це відмінний антигельмінтний засіб. Проте зелена незріла крушина дуже отруйна, наприклад 10 – 12 ягід достатньо для того, щоб настав летальний результат. Тому ягоди повинні бути стиглими (із журн.);

Крушина дозріває у серпні-вересні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крушина — круши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. крушина — див. сум Словник синонімів Вусика
  3. крушина — -и, ж. Рослина (кущ або невеличке дерево) родини жостерових із темно-червоними ягідками; використовується в медицині як проносне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крушина — Кущ родини жостерових, поширений на всій земній кулі, крім Австралії; бл. 50 видів; в Україні один вид — к. ламка; листки еліптичні; плід — чорна кістянка; екстракт з кори молодих гілок має лікувальне значення як жовчогінний засіб; потребує охорони. Універсальний словник-енциклопедія
  5. крушина — КРУШИ́НА, и, ж. (Frangula Mill.). Рослина (кущ або невеличке дерево) родини жостерових із темно-червоними ягідками; використовується в медицині як проносне. Красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди (Шиян, Баланда, 1957, 125). Словник української мови в 11 томах
  6. крушина — Крушина, -ни ж. 1) Крушина, Rhamnus frangula. Нема роду-родини, ні вірної дружини, тілько в саду крушина. Чуб. V. 332. 2) Печаль, кручина. А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина — отець-мати померла. Чуб. V. 585. Словник української мови Грінченка