крізний
КРІЗНИ́Й, а́, е́.
Який проходить через щось наскрізь; наскрізний.
Виконуючи декоративні функції, вітраж розрахований на крізне освітлення (Л. Костенко);
З'єднувана з валом деталь має крізний шпонковий паз (з наук. літ.);
Намистини з крізним отвором нанизують на шовкову або капронову нитку, а намистини без отворів сполучають крізними гачками (з навч. літ.);
* Образно. Не вимовчать, не висловить, не збути небесної крізної глибини, і треба стати будяком, щоб вчути, як м'якне сніг під сонцем весняним (П. Мовчан);
// Який пронизує.
Найбільше дошкуляв подорожувальникам крізний вітер (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крізний — крізни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- крізний — -а, -е. Який проходить наскрізь через щось; наскрізний. Крізна тріщина. || Який проймає наскрізь. Крізний вітер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крізний — КРІЗНИ́Й, а́, е́. Який проходить наскрізь через щось; наскрізний. Крізна тріщина; // Який проймає наскрізь. Крізний вітер. Словник української мови в 11 томах