крізь

КРІЗЬ, прийм., із знах. в.

1. Уживається при вказівці на предмет, речовину, середовище або отвір, через які хтось або щось проникає, проходить, просвічується і т. ін.

Ордою йшли придани, Співали п'яні; а Мар'яна Крізь тин дивилася на те (Т. Шевченко);

[Річард:] Так, мрія нас вела за океан, до неї ми крізь пущі пробивались (Леся Українка);

На сто возах весна приїде, мов луки, вигнуться смички. Крізь сито дощ весінній цідить, і дяк запалює свічки (Б.-І. Антонич);

Крізь густий туман ми помітили неясні ознаки берега (Ю. Яновський);

Ранені перемовлялися крізь відкриті вікна (Григорій Тютюнник);

Учора ввечері їй довелося страшенно довго продиратись ялівцевими заростями крізь дивний холодний присмерк, що стрімко переходив у темряву ночі (Ю. Андрухович);

// Уживається при вказівці на певний відрізок часу, протягом якого щось відбувається, здійснюється; через.

В серцях Таке тепло живлюще розливалось, Така глибока шана до народу [вірменського], Що крізь віки проніс велику мову (М. Рильський);

– Гинучи сам, я хотів би, щоб моє кохання було, як прапор, підхоплене іншим і чесно пронесене ним далі, крізь усе життя... (О. Гончар);

Насправді нічого не минає – хоч скільки не старайсь наживати потім поверх того, воно однак темнітиме зісподу, крізь шкіру років, як невиводний крововилив... (О. Забужко);

Може, ти вже в якомусь іншому вимірі, і їдеш зараз крізь роки, роки минулі, забуті й незабутні, крізь їхню твердь, крізь їхню темну масу (О. Ірванець).

2. Уживається при вказівці на дію (стан), що чергується з іншою, переривається нею, проривається через неї.

Біля дверей при свічці дрімає й стогне крізь сон хазяйка (М. Коцюбинський);

Шумить водоспад у яру, та й крізь шум його чути .. голоси на тім боці (А. Головко);

– Бувайте здорові! – .. крізь смуток осміхається чоловік (М. Стельмах);

Крізь сон почув гуркіт двигуна й прокинувся (Ю. Винничук);

Мав трохи сивини й зморшок, але його вік крізь них не прозирався (В. Діброва);

Крізь спокійну мелодію було чути шипіння хвиль у нічному океані (Г. Вдовиченко).