кріль

КРІЛЬ, кроля́, ч.

Невеликий ссавець родини зайцевих, ряду травоїдних гризунів, який вирощується на м'ясо та для хутра.

Кролі жили в клітках у сараї (О. Донченко);

В школі були кролі. Та що цікавого – прибирати за ними? (О. Іваненко);

Ми сікли буряки й гарбузи, чистили хлів, рвали кролям траву (А. Дімаров);

Якось, правда, вирішили завести сяку-таку живність – крім кози, що в нас уже тоді була, я завів кролів, три качки й селезня (В. Чемерис);

В часи мого дитинства колгоспники тримали кролів не в клітках, а у великих ямах (І. Жиленко);

Баба клала бур'ян на мішковину і зносила сусідським кролям (Є. Пашковський);

* У порівн. Очі, як у кроля, червоні (Номис);

Зевес моргнув, як кріль, усами (І. Котляревський);

– Чого б то я мала сміятися? Голос оно хрипкий. І очі, як у кроля, звиняйте, почервоніли (В. Лис);

Хмара пожував губами, мов кріль (А. Кокотюха);

// Шкурка такої тварини.

– Так у бомазі [бумазі] сказано, що землю належить ділити між селянами, – вийшов до столу сивоголовий дідуган з такою ж сивою шапкою з кроля в руках (М. Циба);

Тоді б вона [Тетянка] будь-які Поперекові бажання виконувала, а він би їй за те... У журнал глянула. Та, приміром, шубу попросила б. З кроля. Чи – на курорт. Чи – у шубі з кроля та на курорт (Люко Дашвар);

// Страва з м'яса такої тварини.

– Сорок вісім годин! – крикнув Ковальський навздогін без усякої злості, бо добре пообідав смаженим кролем з дерунами (М. Малиновська);

– Я переміню страву, візьму собі трохи кроля (Ю. Лісняк, пер. з тв. Е. По).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріль — Кріль: — тут: король [54] Словник з творів Івана Франка
  2. кріль — кріль іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. кріль — КРІЛЬ – КРИЛЬ – КРОЛЬ Кріль, кроля, ор. кролем. Невелика тварина родини заячих, яку розводять на м’ясо та для хутра. Пох.: кролячий, кролятина. Криль, -ю, ор. -ем. Літературне слововживання
  4. кріль — Трусь; крілик, кролик. Словник синонімів Караванського
  5. кріль — кроля, ч. Невелика тварина – гризун родини заячих; розводиться на м'ясо та для хутра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кріль — (кроля) ч.; мол. Хлопець. Ти подивись, який гарний кріль! (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
  7. кріль — Ракоподібні; зосереджуються у вел. косяки; осн. корм китів, пінгвінів, деяких тюленів і риб; об'єкт промислу; використовують як корм, харчовий продукт, для виготовлення косметики. Універсальний словник-енциклопедія
  8. кріль — КРІЛЬ (невелика тварина — гризун родини заячих, якого розводять на м'ясо та для хутра), КРО́ЛИК, КРІ́ЛИК розм., ТРУ́СИК розм., ТРУСЬ діал. В клітках вистрибували кролі (Григорій Тютюнник); Володя спить. А вранці — кролики. Червоні у них зіниці. Словник синонімів української мови
  9. кріль — Кріль, кроля́; кролі́, -лі́в (трусь) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кріль — КРІЛЬ, кроля́, ч. Невелика тварина — гризун родини заячих; розводиться на м’ясо та для хутра. Кролі жили в клітках у сараї (Донч., IV, 1957, 290); В школі були кролі. Та що цікавого — прибирати за ними? (Ів., Вел. очі, 1956, 34); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  11. кріль — Кріль, -кроля́ м. 1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Словник української мови Грінченка