1. Словник української мови у 20 томах

крісельце

КРІСЕ́ЛЬЦЕ, я, с.

Зменш.-пестл. до крі́сло 1, 2.

Всі ці комодики, .. крісельця, диванчики .. чомусь нагадують мені поперелякуваних овець (П. Колесник);

Алім не помітив старого крамаря, що стояв за солом'яним крісельцем, на якому розкладені були коштовності (Р. Іваничук);

На високому залізному стовпі величезне коло, а до того кола на довгих ланцюгах крісельця причеплені (В. Нестайко);

Андрій швидко збирається на роботу: сорочка, краватка, костюм. Кладе на крісельце поряд із ліжком ключі від квартири (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крісельце — крісе́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. крісельце — -я, с. Зменш.-пестл. до крісло 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крісельце — Крісе́льце, -ця; -се́льця, -се́лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. крісельце — КРІСЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до крі́сло 1, 2. Всі ці комодики,.. крісельця, диванчики.. чомусь нагадують мені поперелякуваних овець (Кол., На фронті.., 1959, 167). Словник української мови в 11 томах