1. Словник української мови у 20 томах

ксилоли

КСИЛО́ЛИ, ів, мн. (одн. ксило́л, у, ч.), хім.

Вуглеводні ароматичного ряду, що складаються з бензольного кільця й двох метильних груп.

Ксилоли містяться в кам'яновугільній смолі та в продуктах нафтопереробки (з наук. літ.);

Ксилоли знайшли застосування в синтезі фталевих кислот, а також як розчинники й високооктанові добавки до авіаційних бензинів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ксилоли — ксило́ли (від ксило... і ...ол) органічні сполуки, ароматичні вуглеводні; безбарвні рідини приємного запаху. Застосовують як розчинники, у виробництві барвників тощо. Словник іншомовних слів Мельничука