куафюр

КУАФЮ́Р, у, ч., КУАФЮ́РА, и, ж., заст.

Зачіска (перев. жіноча).

Стояла [Софія], обертаючи голову перед свічадом, аби краще бачити красу куафюри (Леся Українка);

Модний цирульник мосьє Очінь поміж панянками снує, на куафюр запрошує, ціну знизив до десяти карбованців – записує охочих (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me