куафюр
КУАФЮ́Р, у, ч., КУАФЮ́РА, и, ж., заст.
Зачіска (перев. жіноча).
Стояла [Софія], обертаючи голову перед свічадом, аби краще бачити красу куафюри (Леся Українка);
Модний цирульник мосьє Очінь поміж панянками снує, на куафюр запрошує, ціну знизив до десяти карбованців – записує охочих (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me