куб

КУБ¹, а, ч.

1. мат. Правильний шестигранник, усі грані якого – квадрати.

Чотири перерізи куба є правильними шестикутниками – ці перерізи проходять через центр куба перпендикулярно чотирьом його головним діагоналям (з наук. літ.);

Фан Савич мовчки діставав чи то конуса, чи куба, .. ставив перед класом на .. підставку (Ю. Збанацький);

// Про який-небудь предмет, споруду, що має форму такої фігури.

Коло порога стояла піч .. Це був куб, складений з каміння (І. Нечуй-Левицький);

Десь з-за обрію, через нагромаджені куби кам'яниць кинуло сонце свого першого променя (Б. Антоненко-Давидович);

На завод він іти боявся. Довго здалеку дивився на сірий куб головної контори, вдихав знайомий дим печей (П. Загребельний).

2. мат. Добуток числа на квадрат самого себе.

Куб називають третім степенем числа (з навч. літ.).

3. розм. Те саме, що кубоме́тр.

Навчивсь Русанов працювать, міг ловко, за хвилиночку, ковшем чотири куби взять (М. Шеремет);

– Ось тобі й зближення, ось тобі й ліквідація протилежності між містом та селом. Як ми для рудників, так і п'яте, і десяте, а вони хоч би шефство над нами взяли та лісу кубів скільки відпустили (О. Гончар).

КУБ², а, ч.

Великий казан, бак і т. ін, для переганяння або кип'ятіння рідини.

Звичайно перегінний куб – це циліндричний котел з опуклим, плоским або увігнутим дном і куполоподібною кришкою, оснащеною шоломом, що переходить у паровідвідну трубку (з наук.-попул. літ.);

В уяві постав бруднуватий барак, .. в кутку величезний “куб” з окропом (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куб — куб 1 іменник чоловічого роду шестигранник; третій ступінь числа; кубометр куб 2 іменник чоловічого роду казан Орфографічний словник української мови
  2. куб — I -а, ч. 1》 мат. Правильний шестигранник, усі грані якого – квадрати. || Про який-небудь предмет, споруду, що має форму такої фігури. 2》 мат. Добуток трьох однакових співмножників або третя степінь числа. 3》 розм. Те саме, що кубометр. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Куб — Див. «Обтесаний камінь». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. куб — (лат. cubus, з грец. κύβος) 1. Шестигранник, усі грані якого є однаковими квадратами. 2. Третій степінь будь-якого числа. 3. Казан для кип’ятіння води. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. куб — Шестигранник, гранями якого є квадрати; об'єм к. з довжиною ребра a дорівнює a3. Універсальний словник-енциклопедія
  6. куб — КУБ¹, а, ч. 1. мат. Правильний шестигранник, усі грані якого — квадрати. Прямокутний паралелепіпед, що має рівні виміри, називається кубом (Геом., II, 1954, 37); Фан Савич мовчки діставав чи то конуса, чи куба, .. ставив перед класом на.. підставку (Збан. Словник української мови в 11 томах
  7. куб — куб (кубове покриття) (грец.) Квадратне в плані дерев'яне покриття із силуетом, однаковим на чотирьох фасадах, подібне цибулястій бані. Добре протидіючи вітровим навантаженням, широко застосовувався для завершення християнських високих дерев'яних храмів, башт в хоромах Московії. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. куб — Куб, -ба м. 1) Кубъ. 2) Выдолбленный изъ дерева кубокъ. Желех. Словник української мови Грінченка