кубанка

КУБА́НКА¹ див. куба́нці.

КУБА́НКА², и, ж.

1. Невисока смушева шапка з плоским верхом із тканини або шкіри.

На голові Савченка була кубанка (П. Панч);

Збивши набакир свою кубанку, всівся [Сагайда] біля термоса (О. Гончар);

Найдьонов скинув кожушок, кубанку і пройшов до світлиці (М. Циба).

2. Сорт ярої пшениці; пшениця цього сорту.

Зерно кубанки світло-жовте, довге, склоподібне (з наук.-попул. літ.);

Кубанка належить до твердого типу пшениці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубанка — куба́нка 1 іменник жіночого роду, істота мешканка Кубані куба́нка 2 іменник жіночого роду шапка Орфографічний словник української мови
  2. кубанка — див. шапка Словник синонімів Вусика
  3. кубанка — I див. кубанці. II -и, ж. 1》 Невисока смушева шапка з пласким верхом із тканини або шкіри. 2》 Сорт ярої пшениці; пшениця цього сорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кубанка — ША́ПКА (теплий головний убір, перев. без полів, м'який, звичайно з хутра), ШАПЧИ́НА розм., ШАПУРИ́НА розм., КЛАПА́НЯ (КЛЕПА́НЯ) діал.; ВУША́НКА, КАПЕЛЮ́ХА розм., МАЛАХА́Й розм. (хутряна, з вухами); ПАПА́ХА, КУ́ЧМА розм., КАЧУ́ЛА діал. (висока, перев. Словник синонімів української мови
  5. кубанка — Куба́нка, -нки, -нці; -ба́нки, -ба́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кубанка — КУБА́НКА¹ див. куба́нці. КУБА́НКА², и, ж. 1. Невисока смушева шапка з плоским верхом із тканини або шкіри. На голові Савченка була кубанка (Панч, О. Пархом., 1939, 145); Збивши набакир свою кубанку, всівся [Сагайда] біля термоса (Гончар, III, 1959, 317). 2. Сорт ярої пшениці; пшениця цього сорту. Словник української мови в 11 томах
  7. кубанка — Кубанка, -ки ж. Шапка съ широкимъ барашковымъ околышемъ и остроконечнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. Словник української мови Грінченка