1. Словник української мови у 20 томах

кубрячити

КУБРЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал.

Пиячити.

Вечорами .. “кубрячать” і ріжуться в стукалку вибрані драбівські типи (С. Васильченко);

По теплих хатах .. гнали з буряків самогон, кубрячили, нудилися (Григорій Тютюнник);

– Це вікове, Стратоне Стратоновичу. Воно минеться... – Кубрячили, мабуть, а зараз, напевно, канудить? (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубрячити — кубря́чити дієслово недоконаного виду пиячити) діал. Орфографічний словник української мови
  2. кубрячити — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  3. кубрячити — -чу, -чиш, недок., діал. Пиячити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кубрячити — ПИЯ́ЧИТИ (брати участь у частуванні з надмірною кількістю спиртних напоїв), ПИ́ТИ, КУРИ́ТИ заст., КУБРЯ́ЧИТИ діал. Якось у корчмі пиячили жандарми (А. Турчинська); Настягалось гостей сила. Словник синонімів української мови
  5. кубрячити — КУБРЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал. Пиячити. По теплих хатах.. гнали з буряків самогон, кубрячили, нудилися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460). Словник української мови в 11 томах