кувез
КУВЕ́З, а, ч.
Ліжечко-грілка або закритий інкубатор зі штучним мікрокліматом для виходжування недоношеної дитини.
У перші дні життя дитини з синдромом дихальної недостатності створюється режим кувеза з поданням до нього зволоженого кисню. Всі маніпуляції доцільно проводити у кувезі (з навч. літ.);
Трьох братів, які з'явилися на світ слабенькими, помістили у спеціальні кувези (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me