куда

КУДА́, присл., діал.

Куди.

Мені поставили стару сковороду з піском, блюдечко з водою, ящик від посилки, куда намостили вовняних ганчірок, і я став тут жити (І. Багмут);

– Вибачайте... Можна, я піду?.. – Куда? – Тася суворішала на очах (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me